Поради психолога

Як допомогти дітям пройти крізь виклики війни: поради від дитячого психолога!Зараз ми всі проходимо через випробування. Але насправді в нас просто немає іншого вибору – вистояти, перемогти, відродитися і допомогти нашим дітям пройти через цей досвід. Якщо залишаться рани на душі – це не страшно, рани обов’язково загояться. Але для того, щоб наші діти були щасливими у щасливій країні, потрібна ця битва, у якій в кожного з нас є своє місце.

 Новини про короновірус викликають у деяких людей тривогу.Тому пропоную вам ознайомитися з рекомендаціями, які допоможуть впоратися з нею, зберегти тверезий погляд на те, що відбувається і підтримувати позитивний підхід.
● Дивіться на речі в перспективі. Глибоко вдихніть, повільно видихніть і нагадайте собі, що більшість інфікованих COVID 19 людей відчувають лише м’які симптоми. Той факт, що кількість новин про проблему вірусу зростає, не обов’язково говорить про, те що загроза для вас або ваших близьких стає більшою.● Доберіться до фактів. Підходьте до новин більш аналітично. Перевіряйте інформацію, яку ви отримуєте від сім’ї, друзів або соцмереж. Можна пошукати корисну і правдиву інформацію в локальних або державних установах охорони здоров’я, або навіть у сімейного лікаря.● Спілкуйтеся з дітьми. Обговорюйте новини про коронавірус чесно й відповідно до віку. Батьки можуть допомогти знизити напругу, фокусуючи дітей на рутину і на порядок. Пам’ятайте, що діти будуть спостерігати за вашою поведінкою, шукаючи підказки про те, як керувати власними почуттями в такий час. Ви можете побажати обмежити їх доступ до ЗМІ.● Залишайтеся на зв’язку. Підтримуйте соціальні контакти – це сприяє відчуттю нормальності й надає цінні канали для обміну переживаннями і полегшення стресу. Не соромтеся ділитися корисною інформацією, яку знаходите на урядових сайтах, зі своїми друзями й сім’єю – це допоможе їм розібратися з власною тривогою.● Шукайте додаткову допомогу. Люди, які відчувають сильну нервозність, затяжний сум, чи інші тривалі реакції, які небажано впливають на їх працездатність або особисті стосунки, мають знайти можливість проконсультуватися з навченим і досвідченим професіоналом психологічної допомоги. Вони допоможуть знайти конструктивні способи подолання неприємностей та екстремального стресу.

Як не підхопити погану звичку на карантині. Під час карантину, коли майже весь свій час ми проводимо вдома, дуже легко можна піддатися спокусі й підхопити якусь шкідливу звичку. Отже пропоную вам ТОП-9 найпоширеніших звичок від яких варто утриматися.

● Не дотримуватися режиму дня. Не дивлячись на те, що ми залишаємось вдома, потрібно планувати свій день: робити фізичні вправи, харчуватися за розкладом, працювати й ні в якому разі не проводити весь час у піжамі.● Порушувати режим сну. Необхідно засинати й прокидатися в однаковий час, адже саме від цього залежить ваша продуктивність, настрій і самопочуття.● Проводити весь час у ліжку. Почніть свій день з легкої зарядки. Навіть 10-хвилинні вправи допоможуть тримати тіло у тонусі протягом всього дня.● Неправильно харчуватися. Харчуватися бажано в однаковий час і тільки тоді, коли ви відчуваєте голод. Не їжте занадто швидко й відчувайте задоволення від страви.● Працювати з ліжка. Щоб залишатися продуктивними і не підпускати до себе депресивні думки, постійно змінюйте картинку, рухайтесь і займайтеся різними видами діяльності.● Не сприймати карантин серйозно. Потрібно свідомо дотримуватись карантину. Пам’ятайте, що ви несете відповідальність не тільки за себе, але й за своїх близьких і оточуючих.● Постійно читати новини та панікувати. Читайте лише перевірені джерела й обмежуйте потік інформації. На карантині можна знайти купу занять, які допоможуть заповнити час, принести радість і користь.● Не прибирати регулярно. Робіть вологе прибирання, обробляйте поверхні антисептиком, слідкуйте за гігієною оселі.● Уникати контактів із людьми. Дотримуйтесь самоізоляції, проте не забувайте про онлайн-спілкування з друзями, колегами і знайомими.
Бережіть себе та будьте здоровими!

Як підтримати дітей під час карантину Зараз час великих змін та потрясінь для всіх, зокрема, і для дітей. Щоб впоратися з усіма викликами пандемії та карантину, їм потрібна наша доросла мудрість та підтримка. Подолання усіх цих труднощів – хоч і як це не просто, теж нагода для нас ставати ближчими, і нагода допомогти нашим дітям зростати, ставати добрішими, співчутливішими та сильнішими у випробуваннях.  Як ми можемо це зробити?
● Щоб допомогти дітям, нам спершу потрібно потурбуватися про себе. Бо якщо ми виснажені, знервовані й роздратовані – нам буде важко підтримувати їх і давати відчуття захисту. Тому не забуваймо про власний психологічний добробут.● Спілкуватися на теми, які хвилюють дітей. Дітям важливо, що ми слухаємо і чуємо – їхні думки, питання, почуття. Дітям важливо, що ми ділимося з ними теж своїми думками, почуттями, питаннями. І дітям важливо, що ми говоримо з ними чесно і зрозуміло, що ми будемо поруч, що ми можемо надати пояснення, підтримку і надію.● Допомагати дітям розуміти, чому важливий карантин і усі заходи, які він включає – та втілювати їх. Це дає дітям розуміння, чому важливі ті чи інші дії, чому мають сенс ті чи інші обмеження. Це дає їм відчуття певного контролю над ситуацією, долучення до спільних дій щоб подолати цю пандемію.● Бути прикладом для дітей не означає бути ідеальними – бо якщо ми помиляємося, чи робимо щось не так – ми стаємо гарним прикладом того, як уміти визнати помилку, просити вибачення. Більшість навичок діти вчаться від нас, не через лекції.● Допомагати дітям в організації часу та плануванні дня. Звісно, чим молодші діти – тим більше цієї організації та часу лягає на нас, чим старші – тим більше ми допомагаємо їм розвивати власні навички самоорганізації.● Наповнюйте разом дні ресурсними активностями. Розділена радість є найкращим способом відновлення від стресу, джерелом енергії. Тому різного роду ігри та інші спільні ресурсні активності є дуже на часі. Читати разом книжку, бавитися у хованки, дивитися гарний фільм, готувати їсти, малювати …● Пам’ятайте про дисципліну. Діти, як і усі ми, маємо розуміти, що є певні правила, які забезпечують безпеку і нашу відповідальність один за одного, а відтак є наслідки за їх дотримання/порушення. Дисципліна – не про покарання. Дисципліна – про розвиток самоконтролю і відповідальності за себе та інших.● Залучайте дітей до турботи про інших. Діти мають бути долучені до спільних зусиль, вони мають мати свою частку домашніх обов’язків, і бути не лише одержувачами турботи, але й турбуватися про інших у відповідь…
Ми зможемо разом пройти цей непростий час і вийти з нього мудрішими і сильнішими – і ми, і наші діти, і наші сім’ї та суспільство загалом.
Шановні батьки, ми з вами вже котрий тиждень перебуваємо на карантині, який завершиться ще не скоро. Наші діти так само злякані, як і ми зараз. Вони не тільки чують все , що навколо відбувається, але й відчувають нашу постійну тривогу. Вони ніколи раніше такого не відчували і не бачили . І хоч ідея не ходити в школу звучить класно, вони напевно уявляють літні канікули, а не реальність із ув’язненням вдома та відсутністю можливості зустрічатися з друзями.
Ви вже помітили зміни в поведінці своїх дітей. Тривогу, злість, протести, через те, що вони не можуть жити нормальним життям. Вони суперечать, виносять мозок і бунтують весь цей час . Це нормальна і очікувана поведінка в таких умовах. Значить в такі моменти забувайте про графік і навчання, залізьте під ковдру і поваляйтеся разом, пообнімайтесь. Почніть читати якусь книжку разом, як родина. Спечіть печиво чи намалюйте картинку.
Я зовсім не хочу сказати, що уроки робити не потрібно, оскільки у інтересах вашої дитини орієнтуватися у пройденому матеріалі. Проте не надто переживайте, що ви не взмозі досконало пояснити матеріал і діти відстануть від програми. Всі учні зараз в одному човні і врешті буде все ОК. Коли ми повернемось у класи, то ми все підкорегуємо і надолужимо. Наші вчителі в цьому експерти! Вмійте зупинитися вчасно, не воюйте з дітьми, не зривайтеся на них, не карайте додатковими годинами навчання.
Все, що я хочу вам вказати: врешті психіка вашої дитини в цій ситуації набагато важливіша за її академічні знання. І те як вони почуватимуться зараз, залишиться з ними на все життя в пам’яті. Зважайте на це щодня.